Боротьба зі шкідниками картоплі

Картопляна міль, може спричинити значні збитки виробникам картоплі, особливо в період її зберігання. Прихований спосіб життя шкідника, незначна чисельність у першій половині вегетації пасльонових культур, схожість ознак пошкодження з іншими видами молей (томатна, тютюнова, пасльонова) суттєво ускладнюють виявлення картопляної молі.

Карантинний шкідник

Картопляна міль (Phthorimaea operculella Zell.) - небезпечний карантинний шкідник. Батьківщина картопляної молі - тропічні райони Америки, Перу та Чилі. Звідти вона разом із бульбами картоплі потрапила в усі куточки світу. На сьогодні вона поширена більш ніж у 70 країнах світу. В Україні її вогнища вперше були виявлені в 1980 році в Криму, а згодом в Херсонській, Одеській, Миколаївській, Запорізькій, Донецькій та Дніпропетровській областях.

Розвиток та розмноження

Основна кормова культура шкідника - картопля, альо кож живиться на томатах, баклажанах, тютюні, перці і бур'янах родини пасльонових (дурман, паслін чорний, нікандра фізалісовидна та ін.).

Виліт метеликів молі після перезимівлі розтягнений і відбувається в кінці квітня до червня. Метелик дрібний, 12-16 мм. Голова та щупики світло-сірі, з жовтими лусками, вусики темно-сірі. Передні крила коричнювато-сірі, із затемненим внутрішнім краєм, жовтими лусочками і темно-коричневими штрихами, задні крила по ширині майже рівні з передніми з витягнутим зовнішнім краєм. У самців на задньому крилі розташована китиця із довгих волосків, що сягають майже середини крила.

Добова статева активність картопляної молі починається після заходу сонця і закінчується перед сходженням, однак пік активності відмічається з 22 до 24 рік. Для відкладання яєць самиці надають перевагу нерівним поверхням, тріщинам, заглибленням. У полі вони відкладають овальні, перламутрово-білі яйця, які по мірі розвитку жовтіють або стають помаранчевими, а перед відродженням гусениці - темно-сірими, на грунт поблизу рослин, на не покриті ґрунтом бульби і значно рідше - на стебла, черешки і листя.

У сховищах розміщують яйця на тару, бульби (заглиблення біля вічок), у тріщини, під сіднички грунту, що прилипли до бульб. Плодючість самиць близько 100 яєць. Тривалість розвитку яйця в середньому 3-15 днів. Гусениці, що тільки відродилися, голі з первинними щетинками. Колір їх залежить від субстрату живлення - частіше за все жовто-рожевий або сіро-зелений, посередині spini є продовгувата смуга. До початку проникнення плетуть із дрібних павутинок укриття, а потім проникають під епідерміс листка, шкірку бульби картоплі, що знаходиться на поверхні грунту, в плоди овочевих, пророблюючи в них ходи. В подальшому гусениці живляться в середньому 10-14 днів у полі та 40-70 - у сховищі, поступово заповнюючи їх екскрементами. Одна гусениця робить 3-4 ходи, може переходіті з листка на листок та на найближчі кущі. При висиханні бадилля гусениці переходять на бульби або інші вегетуючі рослини родини пасльонових.

Візуально картопляну міль можна виявити за характерними ознаками пошкодження рослин: на листках баклажанів, дурману звичайного, нікандри фізалісовидної виявляють міни, часто прозорі, що розташовані біля центральних і бокових жилок. Через прозорі стінки міни добре видно гусениць шкідника старих віків. На листках картоплі та томатів міни не так помітні; стінки їх прозорі, а на листках перцю не виявляються. Сплетіння листків павутиною, пошкодження стебел і пагонів частіше за все спостерігають у верхівковій частині рослин.

Розвиток генерацій шкідника

При пошкодженні бульб картоплі гусениці роблять хід під самою шкіркою, у результаті чого шкірка поступово висихає, осідає й утворюється помітний рубець. При глибокому проникненні сліди майже не помітні зовні, всередині вони пронизані звивистими ходами, заповненими екскрементами. При сильному пошкодженні в одній бульбі може розвиватися до 10 гусениць, і всередині вона нагадує губку. Закінчивши живлення, вони залишають ці місця та заляльковуються. Ц полі заляльковуються в сухому листі, альо частіше за все у верхньому шарі ґрунту; в сховищах на бульбах, у заглибленнях та тріщинах. Стадія лялечки триває в середньому 7-12 днів. Лялечка коричнева, завдовжки 5,5-6,5 мм, знаходиться у сіро-сріблястому, шовковистому коконі. Тривалість фазі лялечки за температури 22-27 °C сягає 7 днів, при 19,5-6,8 °C - 10 днів.

На півдні України в полі картопляна міль дає до 5 генерацій. Тривалість розвитку однієї генерації залежить від температури і становить у природних умовах 20-60 днів. За температури 22-26 °C розвиток закінчується за 28-30 днів, при 18-20 °C - у середньому за 47 днів, а при 12-15 °C - розвиток розтягнутий та припадає на 119 днів.

Чисельність шкідника на початку кожного сезону низька, тому в явились в місті у-червні шкідливість не проявляється. Однак по мірі накопичення шкідника до початку серпня пошкоджуваність бульб картоплі може сягати 90 %. При цьому суттєве значення має стан бадилля і глибина залягання бульб у грунті. Пошкодженість бульб картоплі весняного рядок посадки при зеленому бадиллі становить 4-6,5 %, а після висихання бадилля підвищується до 40-50 %. Сильно пошкоджуються бульби, які знаходяться біля поверхні грунту, до 85-90 %, на глибині 5-10 см - 7-8 %, а ті, що залягають глибше 10 см - майже не пошкоджуються. Метелики дуже чутливі до запаху бульб картоплі та відшукують їх навіть під укриттям мішковини. Під час збирання врожаю метелики можуть заселяти яйцями не вивезену картоплю протягом доби.

В кінці вегетації пасльонових культур (жовтень-листопад) гусениці картопляної молі залишають листові міни, плоди пошкоджених рослин, бульби картоплі та йдуть у місця зимівлі. Частина шкідника разом з урожаєм переноситися в овоче - та картоплесховища, де продовжує розмножуватися та шкодити. У Криму міль зимує переважно у фазі лялечки в щільному коконі у верхньому шарі ґрунту та частково в рослинних рештках. Протягом зими виживає 2 % особин від загального осіннього запасу.

У період вегетації основними резерваторами картопляної молі є бур'яні (дурман звичайний, паслін чорний, нікандра фізалісовидна), наявність яких на полях значно підвищує чисельність шкідника.

Слід відмітити, що не дивлячись на те, що майже весь ареал картопляної молі припадає на екваторіальний, субекваторіальний, тропічний та субтропічний пояси, завдяки високій екологічній пластичності увазі шкідник може адаптуватися і в помірних широтах, у районах із середньою температурою січня вище -12 °C, липня вище 19-20 °C та тривалого періоду з температурою повітря вище 15 °C - 3-4 місяці, де може розвиватися 3-4 покоління.

Картопляна міль розмножується у полі та теплих (температура +10 °C і вище) сховищах, оскільки в розвитку шкідника діапауза відсутня. У полях зимують гусениці та лялечки, що закінчили живлення, а у сховищах - шкідник усіх стадій розвитку. Окремі особини, які залишилися в полі після збирання врожаю в бульбах картоплі, здатні зимувати за середньої температури повітря +12 °C.

Заходь захисту

У боротьбі з картопляною міллю у зоні її поширення і в районах можливого поширення необхідно суворо дотримуватися карантинних обмежень та виконувати комплекс організаційно-господарських, агротехнічних та винищувальних заходів, направлених на локалізацію та ліквідацію первинних вогнищ заселення.

Карантинні заходи

Заборонено вивозити бульби картоплі, плоди томатів та інших пасльонових культур з районів, заселених шкідниками. Проводити систематично обстеження посівів пасльонових культур та бур'бур'янів-резерваторів шкідника в період вегетації, а також бульб та плодів у сховищах. У зонах потенційної і можливої шкодочинності, що охопили практично всю Степову частину України і Закарпаття, за допомогою феромонних пасток із другої половини липня до жовтня проводять контрольні обстеження пасльонових культур і передусім посадки картоплі.

В районах, вільних від картопляної молі, обстеження пасльонових культур здійснюють вибірково в кінці серпня-початку вересня. Пастки розміщують по краю поля через кожні 100 м, бажано вздовж дороги (1 пастка на 5 га), прив'язана язуючи їх до дерев'яна дерев'яних кілочків, при цьому дно повинне знаходитися в горизонтальному положенні на висоті 40-50 див.

Агротехнічні

Дотримуватися сівозмін, не допускати повторних посадок на попередньому місці протягом трьох років. Посадку необхідно здійснювати здоровими бульбами на глибину не менше 15 див. Доцільно вирощувати ранню картоплю, що практично не пошкоджується шкідником.

Необхідно систематично знищувати пасльонові бур'яні (дурман, паслін, нікандра та ін.). Декоративні пасльонові (нікандра фізалісовидна, дурман татіула) як резерватори картопляної молі заборонено вирощувати в зоні поширення шкідника. Полив зрошуваних ділянок потрібно здійснювати переважно дощуванням, що забезпечує часткову загибель гусениць, які відродилися, і не допускає оголення бульб. Регулярно проводити підгортання кущів, щоб бульби нового врожаю знаходилися під шаром ґрунту не менше 5 див. Збирати врожай останні рядки з качаном пожовтіння бадилля, не допускаючи його висихання. Перед збиранням картоплі бадилля за 5-7 днів скосити. Викопану картоплю у той же день необхідно вивезти з поля, не залишаючи на ньому також непошкоджену та дрібну. Бадилля картоплі, а також післяжнивні рештки інших пасльонових культур спалюють, а поле дискують з наступною оранкою на глибину 20-25 см. Ні в якому разі не можна викидати пошкоджені бульби і плоди картопляною міллю у лісосмуги, оскільки перезимувавши, шкідник знову заселити посіви пасльонових.

Хімічні та біологічні засоби

У боротьбі з картопляною міллю інсектициди застосовувати згідно з «Переліком пестицидів та агрохімікатів, дозволених для застосування в Україні»

Препарати для захисту пасльонових культур від картопляної молі за обприскування у період вегетації

Максимальна кратність обробки одним і тим же препаратом не повинна перевищувати 2-3 рази. Обробки слід проводити зразу ж після виявлення метеликів шкідника, не чекаючи появи гусениць, повторні проводять з інтервалом 10-15 днів. У зоні потенційної шкідливості картопляної молі початок льоту метеликів реєструють у І-ІІІ декаді травня, що співпадає із періодом виходу особин колорадського жука, що перезимували. Тому в період вегетації картоплі весняної посадки можна поєднувати заходи захисту проти обох шкідників.

На полях картоплі літньої посадки обробки проти колорадського жука припиняють задовго до збору врожаю, тому тільки перші 2-3 обробки проти картопляної молі сумісні з обробками проти колорадського жука. Крім цих обробок, слід провести ще одну-дві проти картопляної молі (кінець серпня-перша половина вересня). Коли колорадський жук не проявляє шкідливості, а чисельність картопляної молі досягає максимуму і підвищується імовірність заселення бульб картоплі шкідником, у цей час боротьба з міллю набуває вирішального значення. Тому в період вегетації необхідно застосовувати хімічні препарати, а перед збиранням бульб біологічні препарати Бітоксибацилін та Лепідоцид з нормою витрати 3-4 л/га (30-40 мл/сот.)

На томатах, баклажанах, перці застосування інсектицидів обмежено протягом вегетації, тому боротьбу з картопляною міллю необхідно проводити біологічними препаратами.

Боротьба з картопляною міллю у сховищі

Основний резерватор картопляної молі - сховище, куди шкідник потрапляє із поля разом з бульбами картоплі і продовжує розвиток. Значна частина пошкоджених бульб у сховищі загниває, втрати становлять до 25-80 %.

Активність розвитку і шкідливість картопляної молі на бульбах картоплі в сховищах залежить від температурного режиму зберігання. При 8-10 °C відроджуються лише 2,5 % гусениць, а при нижчих температурах розвиток гусениць і лялечок сильно уповільнюється. Отже, сховища з температурним режимом 3-4 °C найбільш сприятливі для зберігання бульб від пошкодження картопляною міллю і зниження її чисельності.

Однак оскільки навіть правильне зберігання картоплі не гарантує загибелі всього запасу шкідника, існує реальна небезпека, що картоплесховище весною стане джерелом заселення пасльонових культур картопляною міллю. У зв’язку з цим, з профілактичною метою, доцільно проводити обробку бульб картоплі перед закладкою на зберігання біологічними препаратами Лепідоцидом та Бітоксибациліном (35 - 50 мл/100кг, витрата води - 8л/100кг) за допомогою ранцевих обприскувачів різних типів. Кращий ефект досягається при зануренні бульб картоплі в 1% розчин (100 мл/10 л води), цих препаратів, на 4-5 хв. Ці препарати в діапазоні температур 15-26 °C забезпечують ефективність 80-100 %.