7 фактів про кислотність ґрунту, які має знати кожен аграрій

Факт 1. Оптимальний рН – кращий ґрунтовий ресурс.

рH ґрун­ту це рі­вень кон­цен­тра­ції і­онів вод­ню в ґрун­то­вому роз­чи­ні. Чим ниж­че рН ґрун­ту, тим ви­ща кис­лотність. В іде­алі рН по­винен під­три­мува­тися на рів­ні ви­ще 5,5 в верхнь­ому ша­рі ґрун­ту і 4,8 в над­рах.

В ці­лому ж рН ви­мірю­єть­ся за ло­гариф­мічною шка­лою від 1 до 14, при ць­ому 7 є ней­траль­ним рів­нем. Ґрунт з pH 4 має в 10 ра­зів біль­ше кис­ло­ти ніж ґрунт з pH 5 і в 100 ра­зів біль­ше кис­ло­ти, ніж ґрунт з pH 6.

От­же, як­що під­три­мува­ти оп­ти­маль­ний pH ґрун­тів, то бу­дуть збе­ріга­тись і їх ре­сур­си. А хо­роший ґрун­то­вий ре­сурс мак­си­мізує вро­жай і доз­во­ляє уник­ну­ти зай­вих ви­роб­ни­чих вит­рат.

Якщо підтримувати оптимальний pH ґрунтів, то будуть зберігатись і їх ресурси

Факт 2. Алюміній нам не друг!

Для рос­ту рос­лин, дос­тупнос­ті по­жив­них ре­човин та мік­робної ак­тивнос­ті спри­ят­ли­вим ді­апа­зоном рН є 5,5-8. У ней­траль­но­му або сла­бокис­ло­му ґрун­то­вому се­редо­вищі Аl іс­нує у виг­ля­ді ор­га­но-мі­нераль­них ком­плек­сів. В мі­ру під­кислен­ня ґрун­ту Аl пе­рехо­дить в ток­сичну для рос­лин фор­му. Ця влас­ти­вість алю­мінію стає од­ним із го­лов­них об­ме­жуваль­них чин­ни­ків рос­ту рос­лин на кис­лих ґрун­тах і най­не­без­печні­шою в ґрун­тах із низь­кою кон­цен­тра­ці­єю і­онів маг­нію і каль­цію.

Прос­ті­ше ка­жучи: ко­ли рН ґрун­ту па­дає - алю­міній стає роз­чинним. Пот­ра­пив­ши в рос­линні чи тва­рин­ні ор­га­ніз­ми він чи­нить на них силь­ний ток­сичний вплив, який по­силю­єть­ся за спіль­ної дії і­онів алю­мінію і за­ліза, алю­мінію і ман­га­ну, а та­кож при нес­та­чі фос­фо­ру, каль­цію, маг­нію у ґрун­ті.

Приг­ні­чен­ня рос­ту рос­ли­ни, зни­жен­ня вро­жай­нос­ті і гір­ша якість зер­на – це нас­лідки дії алю­мінію на рос­ли­ни. Вплив й­ого ток­сичнос­ті на сіль­сько­гос­по­дарсь­кі куль­ту­ри заз­ви­чай най­більш по­міт­ний в по­суш­ли­ві се­зони, ос­кіль­ки рос­ли­ни ма­ють об­ме­жений дос­туп до ґрун­то­вої во­логи.

Факт 3. Кислотність – це блокатор!

В ду­же кис­лих ґрун­тах всі ос­новні по­жив­ні ре­чови­ни - азот, фос­фор, ка­лій, сір­ка, каль­цій, мар­га­нець, а та­кож мік­ро­еле­мент мо­ліб­ден, мо­жуть бу­ти заб­ло­кова­ні. Са­ма кис­лотність не має пря­мої дії на бло­куван­ня еле­мен­тів жив­лення в ґрун­ті, ок­рім фос­фо­ру. Не­гатив­ну дію на рос­ли­ну має пе­реваж­но алю­міній. Еле­мен­ти жив­лення за­лиша­ють­ся дос­тупни­ми для рос­лин на­віть на кис­лих ґрун­тах, але рос­ли­на не мо­же їх спо­жива­ти са­ме че­рез дію на неї алю­мінію.

На першому фо­то вид­но здо­ровий кін­чик ко­реня (лі­воруч) в по­рів­нянні з де­фор­мо­ваним кін­чи­ком ура­женим ток­сичніс­тю алю­мінію. Ос­кіль­ки спо­живан­ня по­жив­них еле­мен­тів заб­ло­кова­не - рос­ли­ни мо­жуть про­яв­ля­ти сим­пто­ми де­фіци­ту еле­мен­тів жив­лення, нез­ва­жа­ючи на вне­сен­ня усіх не­об­хідних доб­рив.

На другому фо­то сад­жанці пше­ниці, ви­роще­ні в ґрун­ті з різ­ним ді­апа­зоном вміс­ту алю­мінію. Чіт­ко вид­но об­ме­жений ріст ко­ренів при ви­соких кон­цен­тра­ці­ях.

Факт 4. Фосфор фосфору різниця.

Усі еле­мен­ти жив­лення мо­жуть ство­рюва­ти зв’яз­ки з ін­ши­ми мі­нера­лами за ра­хунок по­зитив­них і не­гатив­них за­рядів, тоб­то по­зитив­но за­ряд­же­ні ка­ті­они при­тягу­ють­ся до не­гатив­но за­ряд­же­них ані­онів, як цвя­хи до маг­ні­ту. Міц­ність зв’яз­ку пов'яза­на з кіль­кіс­тю за­луче­них по­зитив­них чи не­гатив­них за­рядів.

Фос­фор – це мі­нерал з най­більш не­гатив­ни­ми за­ряда­ми і він силь­но при­тягу­єть­ся до ка­ті­онів з дво­ма і біль­ше по­зитив­ни­ми за­ряда­ми. На жаль, ко­ли фос­фор зв’язу­єть­ся з та­кими ка­ті­она­ми, він стає не­роз­чинним і біль­ше не дос­тупний рос­ли­ні.

При чо­му тут рН? - за­пита­єте ви. Са­ме у кис­лих ґрун­тах з рН < 4.8, ра­зом з алю­міні­єм під­ви­щу­єть­ся кон­цен­тра­ція мар­ганцю, цин­ку та за­ліза, з ос­таннім фос­фор ут­во­рює над­міцний зв’язок - не­роз­чинний фосфат за­ліза. І як­що рап­том ви пла­ну­єте вно­сити фос­фор са­ме у кис­лі ґрун­ти – будь­те го­тові до то­го, що ре­зуль­тат бу­де мі­німаль­ний. А при­чину ви вже зна­єте.

Факт 5. Ми самі створили цю проблему

Під­кислен­ня ґрун­ту - це при­род­ний про­цес, який прис­ко­рю­єть­ся ве­ден­ням ін­тенсив­но­го сіль­сько­го гос­по­дарс­тва. Ос­новною й­ого при­чиною є не­ефек­тивне та над­мірне ви­корис­тання азо­ту.
Амо­ній­ний азот лег­ко пе­рет­во­рю­єть­ся в ніт­рат та і­они вод­ню. Як­що ніт­ра­ти не зас­во­юють­ся рос­ли­нами, во­ни мо­жуть ви­мива­тися з ко­рене­вої зо­ни, за­лиша­ючи піс­ля се­бе і­они вод­ню, які в свою чер­гу під­ви­щу­ють кис­лотність ґрун­ту. І з ро­ку в рік цей процес пов­то­рю­єть­ся .

Ви­сокоп­ро­дук­тивні куль­ту­ри гра­ють го­лов­ну роль у під­ви­щен­ні кис­лотнос­ті, ос­кіль­ки пот­ре­бу­ють біль­шо­го ви­носу еле­мен­тів жив­лення.

Основною причиною підвищення кислотності є неефективне та надмірне використання азоту

Доре­чі, зер­но міс­тить мі­німаль­ну кіль­кість ос­новних по­жив­них ре­човин, то­му ви­рощу­ван­ня ви­сокоп­ро­дук­тивних кор­мів, по ти­пу ку­куруд­зи на си­лос, впли­ває на кис­лотність ґрун­ту біль­ше, ніж зби­ран­ня на зер­но.

Факт 6. Кислотністю можна і треба управляти.

І пер­ше, що пот­рібно для ць­ого зро­бити – це ана­лізи ґрун­тів. Са­ме во­ни до­помо­жуть зро­зумі­ти в яких точ­ках по­ля пот­рібно по­нижу­вати кис­лотність, а де во­на оп­ти­маль­на. В іде­алі зраз­ки ґрун­ту слід від­би­рати, ко­ли ґрун­ти «су­хі» і ма­ють мі­німаль­ну біологіч­ну ак­тивність.

При від­бо­рі зраз­ків ґрун­ту ма­ють вра­хову­ватись ґрун­то­ві від­мі­ни, щоб не змі­шува­ти різ­ні ти­пи в од­но­му зраз­ку, ос­кіль­ки ко­жен тип ґрун­ту має свій оп­ти­маль­ний ді­апа­зон рН. Для прик­ла­ду, гли­няні ґрун­ти ма­ють біль­шу здат­ність про­тис­то­яти змі­ні рН (бу­фери­зації) ніж суг­линки, які кра­ще за­буфе­рені, ніж піс­ки.

Зраз­ки слід від­би­рати на по­вер­хні і на гли­бині для виз­на­чен­ня про­філю рН ґрун­ту. Це ви­явить під­по­вер­хне­ву кис­лотність, яка мо­же ле­жати в ос­но­ві верхнь­ого ша­ру ґрун­ту з оп­ти­маль­ним pH.

Зраз­ки ма­ють бу­ти прив’яза­ні до GPS ко­ор­ди­нат, щоб за­без­пе­чити по­даль­ший мо­ніто­ринг. Від­бір проб слід пов­то­рюва­ти кож­ні 4-5 ро­ків для ви­яв­лення змін і за­без­пе­чен­ня мож­ли­вос­ті ко­ригу­ван­ня ме­тодів уп­равлін­ня.

Факт 7. Вапнування всьому голова!

Вап­ну­ван­ня, або як й­ого ще на­зива­ють «лі­мінг» - най­більш еко­номіч­но ви­гід­ний ме­тод по­ліп­шення кис­лотнос­ті ґрун­ту. Не­об­хідна до­за вап­на бу­де за­лежа­ти від рів­ню pH, в ґрун­ті, ти­пу вап­на, ти­пу ґрун­ту, сис­те­ми зем­ле­робс­тва і кіль­кос­ті опа­дів. За­леж­но від ана­лізу ґрун­ту вап­ну­ван­ня мо­же зна­доби­тися для під­трим­ки рів­ня pH або для від­новлен­ня pH до від­по­від­но­го рів­ня.

Вап­но, под­рібне­ний вап­няк, крей­да де­фекат і до­ломі­тове бо­рош­но - ос­новні дже­рела ма­тері­алів для ме­лі­ора­ції. Кар­бо­нат з кар­бо­нату каль­цію і кар­бо­нату маг­нію є ком­по­нен­том у цих дже­релах, і са­ме він ней­тра­лізує кис­ло­ту в ґрун­ті. Клю­чови­ми фак­то­рами якос­ті вап­на є ней­тра­лізу­юча здат­ність і роз­мір час­ток.

Зна­чен­ня ней­тра­ліза­ції вап­на ви­ража­єть­ся у від­сотках від чис­то­го кар­бо­нату каль­цію, яко­му прис­во­юєть­ся зна­чен­ня 100%.

При більш ви­соко­му ней­тра­лізу­ючо­му зна­чен­ні мож­на ви­корис­то­вува­ти мен­ше вап­на або об­ро­бити біль­ше пло­щі. Вап­но з ве­ликою кіль­кіс­тю дріб­них час­ти­нок бу­де швид­ше ре­агу­вати на ней­тра­ліза­цію кис­ло­ти в ґрун­ті.

Пам’ятай­те, що як і у ви­пад­ку із вне­сен­ням ор­га­ніч­них доб­рив, пер­шим і КРА­ЩИМ кро­ком до пок­ра­щен­ня рів­ня кис­лотнос­ті ґрун­тів бу­де про­веден­ня ана­лізів ґрун­тів та доб­рив. І тіль­ки по­тім – без­по­середньо за­пуск про­цесу вне­сен­ня доб­рив.